субота, 17 січня 2015 р.

ОПТИМІЗМ - ключ до стратегічного планування


Ми часто зустрічаємося із керівниками, котрі хочуть провести стратегічне узгодження та стратегічне планування зі своїм керівним складом.  При цих зустрічах ми багато чуємо  нарікань на владу,  поганий уряд, поганий економічний стан  України, низьку кваліфікацію своїх кадрів та відсутність мотивації у працівників.  Ми часто чуємо про те, що нічого доброго не буде; що неможливо планувати майбутнє, бо все нестабільно і погано.  Нема сенсу навчати та розвивати людей, бо підуть до конкурентів  - і взагалі перспективи ніякої.  

І тут проявляється дуже велика суперечливість ідей! Ідея стратегічного планування не сумісна із негативізмом. Стратегічне планування не сумісне із зневірою, з песимістичним баченням,  або навіть із байдужістю до майбутнього.    Абсолютно неможливо поєднати ці поняття.  Стратегічне планування в песимістичному контексті - це хіба що виїзд із країни після продажу бізнесу іноземному інвестору по вигідній ціні.   

Але і тут є проблема – бо іноземний інвестор не буде вкладати у неперспективний бізнес. Мало того -  інвестори сподіваються, що попередній власник залишиться на протязі перехідного періоду, для того, щоб далі управляти фірмою в запланованому напрямку, згідно реалістичного стратегічного плану, який побудований на  привабливому баченню майбутнього. 

В грудні 2012р партнери BU&A мали нагоду виступити на стратегічній сесії із доповідями на тему стратегічного планування в майбутньому. Нижчеподаний матеріал є витягом основних ідей презентації  «Оптимізм - ключ до стратегічного планування».

ОПТИМІЗМ - ключ до стратегічного планування

Найуспішніші підприємці та бізнесмени в світі  мають багато спільних характеристик. Але одна єдина риса спільна для всіх:  вони - великі оптимісти.   Таке дослідження провів Джефрі Ґартен – декан Єльського Університету.  Він для своєї книжки «The Mind of the CEO» опитав 40 найуспішніших ділових лідерів світу. Вони не хвалилися досягнутими успіхами, а говорили про виклики, котрі змушені долати щодня.  Опитані керівники оцінювали теперішні завдання через призму бачення майбутнього. Вони казали,  що дивляться поза межами сьогоднішніх труднощів,  бачать точку на горизонті – і знають, що остаточно дійдуть до цієї цілі.  

Крім того,  свій оптимізм вони заземлюють терпеливістю та наполегливістю.   Вони не діють імпульсивно, очікуючи швидкого успіху.  Навпаки, вони усвідомлюють, що для успіху треба наполегливо працювати і терпеливо та послідовно нарощувати бізнес.   

Статистика про малий та стартовий бізнес в Америці надається раз на рік.  Дані показують, що велика кількість нових бізнесів закриваються після першого року.  Проте ті бізнеси, що протрималися перші два-три роки, мають більший шанс на довго-термінове процвітання. 

Дослідження показали, що підприємці, котрі «гоняться» за успіхом, швидко розчаровуються, коли одразу не бачать очікуваних результатів.  Вони втрачають натхнення прикладати дальші зусилля.  Підприємці, котрі усвідомлюють, що успіх в бізнесі вимагає часу та наполегливої праці,  більш сфокусовані  та цілеспрямовані.

ОПТИМІЗМ проявляється в поведінці та діях.

Ще інше дослідження, яке було проведено страховою компанією МетЛайф  декілька років тому показало, що їхні продавці, котрі від природи  чи завдяки цілеспрямованому навчанню були оптимістами, продавали на 37 % більше, ніж  їхні колеги песимісти. Оптимізм в успішних продавців проявлявся у їх гнучкості, відпорності до заперечень та негативізму.  Оптимізм проявлявся у вмінні швидко підніматися на ноги після невдачі.   А колеги песимісти на протязі першого року досліджень у два рази частіше звільнялися з роботи.    

Оптимісти  пружно "відскакують" від невдач.  Вони сприймають невдачі як тимчасові явища.  Розуміють, що ситуацію можна виправити, можна знайти вихід.  Оптимісти емоційно відпорніші та психологічно сильніші.

Це дослідження  можна прикласти і до сьогодення.  Власники та головні управлінці компаній змушенні балансувати свої особисті стреси та виклики із емоційними та психологічними потребами своїх працівників.  

Працівники спрямовують свої очікування щодо поведінки лідера на свого роботодавця або власника фірми.  Коли люди дивляться на свого керівника,  вони хочуть бачити сильну, горду, впевнену людину.  Коли керівник просто переводить стрілки проблем на державу або інші зовнішні чинники - то люди в ньому зневірюються. Люди хочуть бачити  в своєму керівнику захист від влади та держави…. 

Працівники очікують оптимізму від своїх керівників так як  їм потрібна стабільність, почуття безпеки і впевненості.  І що саме тоді має робити керівник? Які дії? Які вчинки?  Яку поведінку демонструвати, щоб надихати інших?

ОПТИМІЗМ  Дозволяє бачити та користатися новими  можливостями

Навіть під час кризи оптимізм дозволяє керівникам бачити та користатися новими можливостями.  В роки глобальних світових криз шалений економічний ріст спостерігався в країнах,  котрі колись попадали  в списки країн третього світу –  Бразилії, Мексиці, Індіі, Китаю, Росіі  і Україні в тому числі.  Темпи економічного зростання в країнах «котрі розвиваються» перевищували темпи в Америці та Європі. 

Успіх належить тим, хто побачив нагоду використати  кризу для того,  щоб захопити більшу частку ринку, розвинути нові види товару чи послуг. 

ВІСІМ стратегій до успіху під час кризи

Інститут майбутніх наук в Копенгагені – Copenhagen Institute for Future Studies - CIFS  визначив 8 стратегій використання можливостей, які можуть виникнути під час економічної нестабільності. 

Перша стратегія - використовуйте методології візійного бачення

Стратегічні лідери фокусуються на довготермінову перспективу,  уявляють сценарій майбутнього.  Проте економічна нестабільність у світі та в Україні може нас збентежити та збити із шляху.   І ми не помічаємо, що ці зміни підказують нам  те, що відбуватиметься в майбутньому.  Є тренди котрі триватимуть незважаючи на кризу.  Наприклад - нові технології постійно будуть впроваджуватися та вдосконалюватися .    В Україні простіше впровадити передові технології на «пусте» місце , ніж  в розвинутих країнах відновлювати чи переобладнувати виробництво. 

Ще один приклад трендів - теперішнє покоління старіє, народжуваність падає, еміграція зростає.  Ці тренди супроводжуватимуть нас і після кризи.  Можна подивитися на них і по іншому:  сучасне покоління «зрілого віку», можливо, більш активне за попереднє та слідкує за своїм здоров’ям;  молоді сім’ї  більше оберігають своїх дітей; зменшення населення створює інтенсивнішу конкуренцію для задоволення їх потреб та вимог.   Чому не фокусувати бачення на нові види послуг чи продукції?  Можливо треба покращити пропозиції, передбачаючи нові споживацькі настрої.   Також варто подумати як втілити оптимізм у власний бренд  і передати його на емоційному рівні до людей. 

Головне, що  Стратегічні Лідери вміють передавати своє візійне бачення працівникам так, щоб їх мотивувати, залучати до участі у втілення їх ідей.  Позитивне бачення майбутнього  не тільки  торкається людей на високому емоційному рівні, а й показує конкретно, як організація буде крокувати до своїх цілей.   Стратегічні Лідери передають свої ідеї таким чином, що люди вірять їм і  хочуть прикладати  власні зусилля, щоби втілювати ці ідеї.  Візійне бачення заохочує людей віддано працювати у  бажаному напрямку.

Візійне бачення, як інструмент оптимізму, має бути чітким та визначеним.  Таке візійне бачення залучає працівників рішуче  йти до спільної мети.  Візійне бачення узгоджує та фокусує  їх дії  із стратегічним планом.  Таке візійне бачення стає основою корпоративної культури, створює дух компанії, яка орієнтована на оптимізм та  майбутнє.

 Друга стратегія: Купуйте, якщо у вас є гроші

Якщо ваша фірма у здоровій фінансовий позиції – то у Вас є можливість не тільки пережити  кризу – але також Ви маєте нагоду зробити деякі успішні придбання.   

Об'єкти Ваших інвестицій  можуть бути – інші /менші фірми, конкуренти, постачальники, підрядники,  роздрібні мережі чи торгові канали…  Можливо інвестувати в будівлі,  нове обладнання і при нагоді виторгувати від виробників вигідні умови відтермінованого кредитування.   Або можна скуповувати обладнання від фірм, котрі закриваються.  

Ми мали нагоду працювати в компанії, яка організовувала та проводила аукціони, де продавались активи збанкрутілих компаній.  В час кризи – цей вид бізнесу виявився дуже успішним.  Тому, що  є підприємливі фірми, котрі шукають можливість купити дешевше  потрібне для них обладнання.  

Також під час кризи є нагода заманити до себе досвідчених працівників.  Є можливість оточити себе не тільки фахівцями та спеціалістами – а і людьми із запалом та оптимізмом.  Шукайте та наймайте на роботу позитивних людей, котрі поділять Ваш оптимізм і будуть охоче працювати. 

Третя стратегія: Коректуйте пропозиції підривними інноваціями

 Стратегію Підривної інновації почала використовувати Японія після другої світової війни. Японські виробники знаходили дешевший спосіб випускати не дорогі копії західного товару.  Фірми такі як Sony, Canon і Toyota спершу випускали товар нижчої якості і захопили сегмент низького класу.  Потім поступово впроваджували новітні технології для покращення ефективності та збільшення продуктивності.  Японці змогли витиснути багато своїх конкурентів.  Подібні підривні інновації впроваджує сьогодні Китай. 
  
Підривні інновації це є нововведення, котрі відкривають нові сегменти ринку з новим поняттям якості та цінностей.  Такі нововведення мають тенденції підривати існуючі пропозиції, анулювати їх переваги та остаточно замінювати їх.   Швейцарці зуміли це зробити, коли у 70-тих роках Японія розвинула свій годинниковий сектор і відібрала значну частку ринку.  У відповідь Швейцарці розробили дуже модерний годинник SWATCH  котрий був значно дешевший у виробництві.  Вони відкинули традиційну технологію та класичні атрибути годинників, таким чином змінили ставлення молоді до «класики».  

Шведи зрушили західне мислення про меблі та меблеві салони – створили галузь недорогих незібраних меблів, котрі можна самому привезти до дому та легко скласти за інструкціями.   Це фірма ІКЕА.  Сьогодні в Америці вони також пропонують кухонну техніку європейського розміру – тому що квартири там щороку стають меншими…. Американська техніка для дому ще дуже габаритна, і ІКЕА користується цією можливістю. 

Інші приклади – Вікіпедія повністю вибила видавництво енциклопедій з книжкового ринку. Цифрові фотоапарати замінили традиційні апарати; але  сьогодні - мобільні телефони із фото камерою практично анулюють потребу населення носитися із  фотоапаратами.

Керівникам варто переглянути такі бізнес моделі та подумати над тим, як можна свої товарні пропозиції представити і новому вигляді. 

Четверта стратегія:   Покращуйте ефективність – автоматизацією

У час економічної  нестабільності фірми  часто не зосереджуються на підвищенні продуктивності, а шукають, де скоротити витрати, як зменшити виплати,  як економніше споживати газ чи електроенергію.  Шукають де є можливість відкладати не пріоритетні покупки, де заощадити на господарських засобах чи скоротити штатних працівників.  А  далекоглядні компанії шукають довготривалі рішення для покращення ефективності у своїй операційній діяльності.  

Автоматизація є одним із таких рішень.  Автоматизація котра зменшує відходи, зменшує брак, або контролює якість є стратегічною інвестицією.  На приклад : автоматизовані лабораторні аналізи з кращою точністю та швидкістю помічають відхилення якості.  Сканери, дозатори тощо зменшують людський фактор помилок …

Автоматизація, яка покращує ефективність, поставить Вас на щабель вище конкурентів, коли мине криза. 

П’ята стратегія:   Наближуйтесь до споживачів

Наближуйтесь до споживачів і залучайте їх.  Шукайте інноваційні методи утримувати їх лояльність.  Запитуйте  про зворотний зв’язок, розпочніть спілкування, проводьте опитування.  Тоді зможете спрямовано розробляти продукцію / товар / супутні послуги, котрих бажають споживачі.  Коли бізнеси залучають споживачів у розробку нових видів товару чи послуг, вони створюють для себе кращі умови для  успіху на ринку. 

Є гарний приклад – фірми LEGO.   Це Датський виробник  конструкторів для дітей.  У спілкуванні з споживачами виявилося, що покоління молоді котре виростало із LEGO також виростало разом із  швидко-розвиваючими технологіями.  Це покоління також  хотіло бачити такі самі  інновації від фірми LEGO .  

У відповідь, фірма LEGO ввійшла в партнерство із МІТ  – Інститутом Технології у Массачюсетс –по розробці інтерактивних роботів для виробництва спецзамовлень.   На їх веб-сайті появилася сторінка ЗАВОД-LEGO.  Тут молодь, діти та дорослі можуть  «он-лайн»  будувати свої власні дизайни – а завод за короткий термін  створить під їх замовлення конструкторський набір із доставкою до дому.  Додаткова користь для фірми LEGO  і  те,  що серед спецзамовлень можуть знайтися нові ідеї для масового виробництва.

Шоста стратегія:   Відмовтесь від посередників

Для багатьох компаній існує великий потенціал економії,  якщо розглянути можливості відмови від посередників.  Додаткова вартість передається споживачам у вигляді нижчих цін, зручніших термінах доставки.   Позбувайтеся посередницьких складів, замінивши їх он-лайн замовленнями.   Замініть потреби відряджень та оплату конференц - залів,  коли є можливість провести чергові наради  віртуально через Інтернет. 

Сьома стратегія: Використовуйте «аутсорсинг»

Для декотрих компаній наймати в штат експертів – спеціалістів занадто дорого.  Добрих фахівців і так мало.  Вигідно передати спеціалізовані функції або частину завдань до аутсорсингових компаній - тобто до зовнішніх компаній на умовах підряду.  Часто аутсорсинг розглядається як метод скорочення витрат.  А насправді -  це залучення фахівців спеціалістів  на період часу коли вони Вам потрібні. 

Сьогодні робота ІТ – шників популярний аутсорсинг.  Інші види послуг - це прибирання, нараховування і перераховування зарплати, бухгалтерські послуги/аудити, кадрове діловодство, навчання та тренінги. 

Аутсорсинг, як метод скорочення витрат під час кризи, залишатиметься важливою стратегією для операційної ефективності навіть тоді, коли криза мине і стабілізується економія.

Восьма стратегія: відкривайте нові ринки 

Нові ринки являтимуться відмінними для кожного бізнесу і для кожного виду товару чи послуг.   Європейці входять в Україну, шукаючи нових ринків збуту для свого «якіснішого» товару.  Китайці входять в Україну зі своєю дешевшою технологією.  

А українським бізнесменам то відкривають, то закривають Росію.  Може варто повернутися лицем до інших ринків?  Або створити нові ринки для своєї унікальної пропозиції  тут на власній землі?  Якщо іноземець може це зробити…. Не варто думати, що іноземне підприємство обов’язково має бути великою корпорацією.  Є малі підприємці, котрі бачать можливості тут в Україні – можливості, котрих у них вже не існує …

Як  приклад; група Датчан, котрі відкрили власну свиноферму в Західній Україні. Вони не виробляють м'ясо на експорт – їх ринок тут.  Їх м'ясо доставляється до магазинів МЕТRО по всій Україні.   Ще приклад; фермер із Бельгії  був дуже захоплений широкими полями, котрих вже не побачити тепер в Бельгії.  Тому він тут реалізовує свою мрію вирощування кіз природним методом та створити власне виробництво козиного молока та сиру.  Колись селяни його називали диваком.  Проте тепер його козине молоко та унікальний сир продається в багатьох крамницях Львова.   Ці приклади підтверджують, що в Україні є можливість знаходити нові ринки.

Ці всі вісім стратегій пропонується  Копенгагзьким центром.   Ми сподіваємося, що ці приклади спонукають Вас по іншому подивитися на ситуацію і подумати про можливості, котрі постають перед Вами.  Успіх буде належати тим, хто бачить нагоду використати час кризи так,  щоб захопити більшу частку ринку, розвинути нові види товару чи послуг, завоювати споживачів…

ОПТИМІЗМ залучає до відповідальності

Великі лідери  мають багато спільних рис.  Елеонора Рузвельт,  дружина президента Америки,  у свій час говорила:  «Добрі керівники мусять сильно та впевнено протистояти критиці та опозиції.  Їм необхідно дивитися майбутнє з оптимізмом, пристрасно триматися своїх переконань і одержимо вірити в свою силу міняти обставини - міняти світ.» 

Безперечно такі  сильні риси особистості  тягнуть за собою і велику відповідальність.  Щодо власників / керівників  бізнесу,  це є відповідальність перед працівниками, і також перед споживачами.  

 А ці люди – це наше суспільство!   Суспільство у якому ми живемо.  

ОПТИМІЗМ проявляється в поведінці та діях.  Відповідальність проявляється у вигляді філантропії та благодійності. 

Стратегічне лідерство та філантропія глибоко пов’язані між собою.  Обидва поняття мотивуються вірою  в краще майбутнє.  Віра в краще майбутнє мотивує також інших.  Філантропія та стратегічне лідерство поєднують ключеві компетенції керівників: впроваджувати зміни,  мати суттєвий вплив та стимулювати прогрес. 

Ми бачимо, що філантропія та доброчинність стануть одним із несподіваних стратегічних трендів найближчими роками.  Філантропія - це найбільш  оптимістичний прояв демократії  та  економічного добробуту. 

Проте це не стосується одноразових заходів, що часто практикують підприємства під власною рекламою.  Такі заходи насправді дають дуже короткотермінове задоволення для самого організатора. Вони не впроваджують зміни, не мають суттєвого  впливу на ситуацію та не стимулюватимуть прогрес.  Крім того, з часом ідеї для таких благодійних акцій скоро вичерпуються. 

Слово філантропія походить із грецького словосполучення – любов до людей.  Її прояв не обов’язково залежить від економічного середовища чи фінансового статусу.  Це доброзичливе ставлення до людини взагалі.  Благодійність - це не тільки пожертвування грішми.  Це також пожертва власним часом, своїм впливом та сприянням, активною підтримкою, розумною порадою… 

Правдива Філантропія  зі сторони власників та керівників підприємств  має мати продуману та стратегічну мету.   Зрозуміло, що це не можливо, щоб вони самі вирішували всі соціальні проблеми.  Але є теми, котрі їм близькі, зачіпають, дратують.  Є питання, котрі для них важливі.  У  тому напрямку можна розвивати довготермінову благодійну діяльність, стратегічну корпоративну філантропію.

Добрий приклад Стратегічної філантропії великого масштабу: фундація Джорджа Сороса.Open Society Foundations  Доброчинна діяльність Джорджа Сороса розпочалася ще в 70-тих роках, коли він допоміг студентам Південної Африки поступити до Університету Кейп-Тауну.  Далі  фінансував  дисидентські рухи в диктаторських режимах.  Сьогодні благодійні заходи Сороса спрямовані на мирну демократизацію країн Східної Європи та бувшого СРСР.  Він використовує значну частку своїх «комерційних виграшів»  на  підтримку розвиваючих країн  в переході до вільних та відкритих суспільств.  Відкритими не тільки в економічній сфері –  а й в толерантності, сприйнятті нових ідей та поведінці. 
   
Наведемо гарний приклад малого масштабу, але із вражаючим результатом.   У 2004 році групка пенсіонерок зібравшись на кухні у своєї подруги на чай, обговорювали проблему торгівлі людьми в Україні.  Їх дратувало, що таке відбувається в країні їх пращурів.  І ці канадки четвертого покоління українок в Едмонтоні вирішили,  що вони повинні знайти конкретні рішення, щоб змінити цю ситуацію.   Вони поцікавилися та оцінили ситуацію. Зрозуміли, що найбільш вразливі люди, це вихідці із шкіл інтернатів.  Побачили, що бракує проміжного етапу підготовки такої молоді до реального світу.  І на цьому зосередили свою роботу.   

 Від того часу вони зробили великий поступ: відкрили малу промислову школу недалеко Львова. Кожних  два роки проводять в Канаді конференції на тему торгівлі людьми.   Збирають волонтерів, котрі відвідують сиротинці та інтернати в Україні та проводять просвітницькі програмами.  Зібрали кошти для будівництва  перехідного дому «Кленовий Лист» .  Сьогодні їх організація  з іменем «НАШІ» складається із понад 1000 учасників.   Звідки у них гроші?  Крім благодійних внесків  вони збирають гроші, організовуючи вечори РАЙ ПИРОГІВ!  Едмонтонські господині присвячують свій час - ліплять вареники для спільної вечері  яка коштує $40  від особи.  За один вечір можуть зібрати $20,000.  Не багато – але щомісяця на протязі восьми років назбиралася суттєва сума!   Вони  назвали свою стратегію – «one perogy at a time».  Вареник за вареником. 

Так, вони не вирішили проблему торгівлі людьми.   Але змогли допомогти.  І коли кілька десятків сиріт змогли стати корисними та повноцінними  членами суспільства – ці пенсіонерки таки щось зробили. 

Ці два приклади, хоча дуже різні, підтверджують, що незважаючи на економічний стан чи фінансовий статус, коли філантропія має продуману та стратегічну мету,  можна реально вплинути на ситуацію та впровадити зміни.  
Тепер подумайте що можете зробити Ви, щоб внести стратегію філантропії у вашу бізнесову діяльність? Які програми Ви готові підтримувати довготерміново? І тоді філантропія буде найбільш оптимістичний прояв стратегічного розвитку Вашої Фірми.

Як казав Уїнстон Черчіль: «Песиміст бачить труднощі при кожній можливості; оптиміст бачить можливості при кожній трудності».

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.